Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Программа экологического образования в НУА

 

ПРОГРАМА

ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ

В ХАРКІВСЬКОМУ ГУМАНІТАРНОМУ

УНІВЕРСИТЕТІ

«НАРОДНА УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ»

 

Інтегровану програму екологічної освіти та виховання розроблено колективом кафедри філософії та природничих дисциплін під загальною редакцією проф. В. Ф. Сухіної.

Скачати титульну сторінку

Скачати зміст

Скачати основний текст

Скачати "Учебно-методическое пособие для учителей и преподавателей "Практическое внедрение в учебный процесс интегрированной  программы экологического образования и воспитания""


Пояснювальна записка

Програму розроблену відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», «Про охорону навколишнього природного середовища», Постанови Верховної Ради України «Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля», «Основних напрямів реформування освіти в Україні», «Державної національної програми Освіта (Україна ХХI століття)», проектів Національної доктрини розвитку освіти України у ХХI столітті, Концепції 12-річної загальної середньої освіти, Концепції екологізації освіти, Концепції збалансованого екологічно безпечного розвитку України, Програми дій «Порядок денний на ХХІ століття» (Ухвалена конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро), Національної доповіді України на 5-й Всеєвропейській конференції міністрів навколишнього середовища «Довкілля для Європи» «Про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі» (Київ, 2003), з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду організації екологічної освіти.

Екологічна освіта визначається як цілеспрямований процес навчання і виховання в інтересах особистості, суспільства і держави і передбачає підняття рівня екологічної культури учнів та студентів шляхом їх ефективної підготовки з високим рівнем екологічних знань, екологічної свідомості і культури на основі нових критеріїв оцінки взаємовідносин людського суспільства й природи (не насильство, а співіснування з нею!), яка повинна стати одним з головних важелів у вирішенні надзвичайно гострих екологічних і економічних проблем сучасної України.

Головною метою екологічної освіти є формування цілісного екологічного знання й мислення, необхідних в подальшому для прийняття екологічно-обгрунтованих рішень на рівнях – людина, сім`я, навчальний заклад, підприємство, галузь, регіон, країна загалом. Глибоким опануванням екологічними знаннями, формуванням екологічного мислення, свідомості і культури мають бути охоплені учні Дитячої школи раннього розвитку (ДШРР), учні Спеціалізованої економіко-правової школи (СЕПШ), студенти Харківського гуманітарного університету «НУА» (ХГУ «НУА») і слухачі Інституту додаткової освіти «НУА» (ІнДО НУА).

Центром процесу навчання екології НУА є особистість учня (студента), його внутрішній світ.

Головними складовими системи екологічної освіти та виховання мають бути її формальна й неформальна частини, форми і методи яких різні, а мета одна: різнобічна підготовка громадян, здатних визначати, розуміти і оптимально вирішувати екологічні та соціально-економічні проблеми регіонів проживання на основі наукових знань процесів розвитку біосфери, здорового глузду, загальнолюдських досвіду і цінностей. Програма націлена на освоєння екологічних аспектів природничих та гуманітарних дисциплін, що вивчаються.

Головними завданнями програми є:

  • формування екологічних знань, розвиток екологічного світогляду учнів, студентів та слухачів, що передбачає загальне розуміння сучасних екологічних проблем держави і світу, усвідомлення їх важливості, актуальності і універсальності, здатність застосовувати екологічні знання і набуті уміння;
  • розвиток вмінь і навичок самоосвіти, самостійної та творчої роботи з екологічним матеріалом, його систематизації та аналізу;
  • формування усвідомлення безперспективності технократичної ідеї розвитку та необхідності заміни її на екологічну, яка базується на розумінні єдності всього живого і неживого у складно-організованій глобальній системі гармонійного співіснування й розвитку;
  • формування розуміння необхідності узгодження стратегії природи і стратегії людини на основі ідеї універсальності природних зв`язків та самообмеженості, розумної коеволюції техносфери і біосфери, подолання споживацького ставлення до природи;
  • виховання особистої відповідальності за стан довкілля на національному і глобальному рівнях, вміння прогнозувати особисту діяльність і діяльність інших людей та колективів;
  • розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем довкілля, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки;
  • виховання глибокої поваги до власного здоров`я та вироблення навичок його збереження;
  • відродження кращих традицій українського народу у взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові до рідної природи.

Інтегративний підхід до програми реалізується як єдність вертикальної інтеграції (об'єднання елементів екологічних знань з даної дисципліни) та горизонтальної інтеграції (об'єднання екологічних знань з даної дисципліни із знанням екологічних аспектів інших природничих і гуманітарних дисциплін, що вивчаються в даному класі (аудиторії)).

 

Основні принципи викладання дисциплін, які об`єднує програма:

 

Принцип єдності навчання і виховання. Цей принцип передбачає:

  • формування екологічної самосвідомості учнів, студентів та слухачів;
  • виховання особистої відповідальності за стан довкілля на національному і всесвітньому рівні;
  • поєднання високо-професійних екологічних знань з високоморальними загальнолюдськими цінностями, синтез природничо-наукових та соціо-гуманітарних знань.

 

Принцип системності, систематичності і безперервності. Цей принцип передбачає:

  • викладання шкільних курсів природознавства, географії, біології, хімії, фізики, основ безпеки життєдіяльності у певній тематичній послідовності, що відповідає внутрішній логіці формування екологічного світогляду;
  • формування екологічної культури особистості між окремими ланками освіти, єдність змісту формальної і неформальної освіти населення;
  • міждисциплінарний підхід до формування екологічного мислення, що передбачає логічне поєднання й поглиблення системних природних знань, логічне підпорядкування різнобічних знань основній меті екологічної освіти;
  • розвиток пізнавальних здібностей та навичок самостійної роботи з екологічною інформацією;
  • активну участь учнів, студентів та слухачів у набутті фундаментальних екологічних знань;
  • поступовий розвиток пізнавальних здібностей та різноманітних вмінь самостійної роботи, засобів теоретичної і практичної діяльності.

 

Принцип науковості. Цей принцип передбачає:

  • наукову достовірність фактів і явищ, які вивчаються;
  • ознайомлення учнів, студентів і слухачів з сучасними екологічними теоріями та поглядами;
  • повний та всебічний аналіз сучасних екологічних процесів;
  • цілісність знань і вмінь.

 

Принцип гуманізації екологічної освіти та виховання. Цей принцип передбачає:

  • орієнтованість на загальнолюдські цінності та різнобічність екологічної освіти;
  • право педагогів та педагогічних колективів на творчість (в той же час має бути вирішене питання про межі та ступінь професійної свободи вчителя та його громадянської відповідальності).

 

Принцип культуровідповідальності та національної спрямованості.  Цей принцип передбачає:

  • врахування у змісті екологічної освіти етнонаціонального, регіонального, культурного і звичаєвого контексту;
  • невіддільність екологічної освіти від національного ґрунту;
  • взаємозв`язок краєзнавства, національного і глобального мислення, що сприяє поглибленому розумінню екологічних проблем на різних рівнях;
  • краєзнавчий принцип екологічної освіти має бути вдосконалений і покладений в основу.

 

Принцип доступності і зростаючої трудності. Цей принцип передбачає:

  • відповідність змісту і методів навчання віковим особливостям (психолого-фізіологічним можливостям) та рівню знань і розвитку учнів, студентів та слухачів;
  • поступове ускладнення пізнавальних завдань, які виникають в процесі навчання і вимагають для свого розв’язання щодалі зростаючих труднощів.

 

Особистісно орієнтована спрямованість навчального процесу.
Цей принцип передбачає:

  • визнання особистості (учня, студента, слухача, педагога, керівника) суб’єктом освітньої діяльності та суб’єктом відносин;
  • вироблення особистісної системи оцінювання екологічних явищ, подій, діяльності осіб;
  • врахування індивідуальних інтересів, рівня інтелектуального розвитку, здібностей і задатків учнів, студентів, слухачів і педагогів;
  • запровадження особистістно орієнтованих педагогічних технологій;
  • створення такого освітнього простору, де кожна дитина розвивалася б відповідно до власного розуміння свого місця у природі.

 

Принцип пріоритету розвивальної функції навчання. Цей принцип передбачає:

зміст навчального матеріалу з екології має забезпечувати не екстенсивне, а інтенсивне навчання і самонавчання, перенесення акцентів зі збільшення обсягу інформації, призначеної для засвоєння учнями, студентами і слухачами, на вироблення вмінь її застосовувати для досягнення певного результату, тобто на інтелектуальний розвиток учня, студента та слухача. Цей принцип передбачає не лише засвоєння готових знань, а й способів цього засвоєння, способів міркувань, які застосовуються в екологічній науці, створення педагогічних ситуацій, які стимулюють самостійні відкриття учнями та студентами екологічних фактів. З огляду на це навчальний матеріал повинен містити загальні схеми різноманітних природних і екологічних явищ, загальні підходи до моделювання прикладних ситуацій.