Харківський центр українознавства
Усі ці установи об'єдналися задля того, щоб через просвітницьку й культурну діяльність прищеплювати відчуття закоріненості у власну землю, у нашу культуру. Головна мета роботи Центру – поширення та розвиток української культури на Харківщині, прищеплення любові до Батьківщини, до української мови, традицій. Кожна із установ-засновників виконує власні функції в культурному й науковому житті Харкова й відповідно має свої завдання. Це визначило широке коло проблем, якими займається Центр. До напрямів роботи, визначених засновниками, належать теоретичні та методологічні розробки, навчальна, виховна, культурна робота. Завдання Центру – проведення наукових досліджень, фестивалів, виставок, конкурсів, сприяння реалізації внутрішніх потенцій молодих людей у царині українського духовного життя.
Співробітники Центру підтримують зв’язки з нащадками Д. І. Багалія, допомагають розв’язувати проблеми, пов’язані з утриманням садиби-музею, пам’ятника на цвинтарі, і питання щодо вшанування пам’яті великого знавця й літописця Слобожанщини.
ХЦУ виконує одне із пріоритетних завдань організації – просвітницьку та навчальну діяльність, орієнтовану на широкі верстви населення. У сучасному гуманітарному просторі, межі якого постійно ущільнюються, місце для поезії залишається все менше й менше. Збереження цього простору, культивування поетичного слова як квінтесенції мови – це одне із завдань, яке виконує ХЦУ. Знаковою подією стала презентація другого альманаху «Протей», який зійшов зі шпальт видавництва НУА навесні 2009 р.
Спільно з кафедрою українознавства ХЦУ здійснює підготовку та проведення різноманітних конкурсів. Так, до форм виховної роботи належить і проведення Тижнів української культури. Щороку всі небайдужі до рідної мови, літератури мають змогу долучитися до проведення масштабних заходів, організованих силами кафедри українознавства та Харківського центру українознавства. Зокрема, із 2003 року справжньою гордістю й окрасою Тижнів української культури є міський конкурс виразного читання, який проводиться серед учнів 10-х – 11-х класів шкіл м. Харків. Учасники здобувають можливість продемонструвати свої творчі здібності, читаючи перед однолітками, наставниками та членами журі найулюбленіші поезії чи уривки з прозових творів. Щороку організатори конкурсу обирають різні теми: «Обрії кохання (світова інтимна лірика в українських перекладах)», «Бій ішов святий і правий» (до 65-ї річниці Великої Перемоги і 115-річчя з дня народження О. П. Довженка), «Мій предковічний, мій умитий росами, космічний, вічний, зоряний, барвінковий...», «Як много важить слово...», присвячений 155-річчю від дня народження І. Я. Франка, «Не любить серце, не бачачи краси…» тощо.
Традиційно в межах Тижня української культури відбувається конкурс власних літературних творів, під час якого школярі та студенти мають змогу пройти першу пробу пера. Це випробування для тих, хто любить і прагне писати. Для будь-якого митця важливою є думка незалежного експерта. Отже, беручи участь у подібних заходах, письменники-початківці здобувають можливість не лише представити власний твір на загальний суд, але й отримати професійні коментарі щодо своєї творчості, зрозуміти, чи зможуть вони написати те, що колись претендуватиме на високе мистецтво. Твори всіх учасників відзначає щирість, глибокий ліризм, а подекуди – і захопленість новітніми віяннями доби постмодерну. Важливим складником роботи Харківського центру українознавства спільно з кафедрою українознавства стала кількарічна підготовка до святкування 200-літнього ювілею від дня народження генія українського народу – Т. Г. Шевченка. Отже, увесь 2014 р. минув під егідою творчості видатного Кобзаря. У березні 2014 р. тривала підготовка до урочистостей знайшла втілення в проведенні круглих столів, конкурсів, літературно-мистецьких постановок, присвячених Кобзареві. Перефразовуючи філософа Павла Флоренського, можна впевнено стверджувати: «Якщо є Тарас Шевченко – є українська література. Є Україна». Показати, що це справді так, і ставили перед собою за мету організатори урочистостей, що знайшли втілення в проведенні Міжнародного фестивалю «Shevchenko – artifex orbis».
У межах фестивалю відбулася Міжнародна студентська наукова конференція «Обрії таланту», участь у роботі якої взяли як провідні науковці: лінгвісти, літературознавці, історики, мистецтвознавці, так і студенти значної кількості українських і російських ВНЗ, а також учні старших класів харківських шкіл. Під час конференції працювали чотири секції: «Шевченко – поет», «Проза Кобзаря», «Шевченко – художник», «У пам’яті нащадків».
Важливою подією в ХГУ «НУА» стало відкриття кабінету-музею імені Т. Г. Шевченка. Створення такого місця – це результат співпраці вчителів, учнів та батьків. У кабінеті-музеї представлені малярські роботи Кобзаря, різні видання творів письменника, а також роботи школярів про нього – малюнки, поезії, наукові дослідження.
Незважаючи на те, що тривала підготовча робота щодо відзначення 200-річчя від дня народження Кобзаря дала свої позитивні результати, Центр українознавства продовжує працювати над збільшенням виховного потенціалу, порушуючи важливі проблеми під час проведення Днів української культури. Так, 2015-го року виховна робота охопила підготовку до святкування 70-річчя від Дня звільнення України від нацистських загарбників. Відкрив Дні української культури круглий стіл, присвячений висвітленню актуальних проблем сучасного мовознавства та літературознавства. Усі охочі отримали змогу прилучитися до таємниць науки про любов до слова, адже саме так із грецької мови варто перекладати слово «філологія». Саме любов до рідної мови й літератури об’єднала тих, хто зібрався в конференц-залі Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія». Гостру й болючу тему обрали для обговорення учасники круглого столу: «Українські письменники про Другу світову війну». Пролунали надзвичайно цікаві й змістовні доповіді, що стосувалися творчості О. Т. Гончара, О. П. Довженка, Л. В. Костенко, А. С. Малишка, Гр. М. Тютюнника та інших майстрів художнього слова. Отже, можна стверджувати, що робота Харківського центру українознавства здійснюється на досить високому рівні в дусі найкращих традицій, що дозволяє розумом і серцем відчути українство, глибоко сприйняти національну ідею, сприяє залученню учнів та студентів до українського художнього простору, спонукає до проведення серйозних наукових досліджень.
Центр запрошує до співпраці усіх, хто не байдужий до національно-культурного розвою Харкова і харків'ян. Виконавчий директор Харківського центру українознавства – канд. філол. наук Слюніна Олена Вікторівна
Адреса: Харків, вул. Лермонтовська, 27 тел. (057) 716-44-07 (вн. 3-37) |
Харківський центр українознавства – це міська громадська організація, створена на базі Народної української академії восени 2002 року Серед її засновників – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», історичний факультет Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, Національна фармацевтична академія України, Харківський текстильний технікум, Будинок народної творчості, Харківський будинок учених, Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка.
Харківський центр українознавства активно долучився до глобального проекту, здійснюваного в ХГУ «НУА» протягом кінця 1990 − 2008 років, − повного видання праць видатного українського історика кінця XIX – першої третини XX століття Д. І. Багалія. Таке зібрання планувалося видати в 1920 році до ювілею вченого. Однак цей план не було реалізовано ані в 1920 році, ані протягом усього наступного часу. На сьогодні зусиллями ХЦУ, ХГУ «НУА» та деяких вчених, небайдужих до спадщини Д. І. Багалія, цей проект реалізовано (на часі хіба що видання епістолярію історика). Зібрання праць, підготовлене на найвищому академічному рівні, доповнене коментарями сучасних істориків-багалієзнавців, розширене нотатками та вставками Н. Полонської-Василенко, отримало визнання в наукових колах.
Перекладацький альманах «Протей» є періодичним виданням (видавництво ХГУ «НУА», ініціатори та упорядники – завідувач кафедри теорії і практики перекладу професор В. О. Подміногін, доцент кафедри теорії і практики перекладу О. А. Кальниченко), вільною трибуною перекладачів та перекладознавців. У ньому вміщуються нові переклади художніх та науково-гуманітарних творів різних жанрів, висвітлюється розвиток перекладознавства, розглядаються питання теорії перекладу (переважно художнього) та історії перекладу і перекладацької думки. З метою введення в науковий обіг друкується в українському перекладі класика перекладацької думки, а також маловідомі чи малодоступні матеріали з перекладу, створені авторами минулих часів. Крім того, друкуються огляди словників, розвідки з лексикографії, рецензії книжок, невідомі раніше матеріали з історії перекладу. Альманах інформує про помітні явища та тенденції у зарубіжному перекладознавстві.
