Разработана Концепция гуманитарной политики Харьковского региона |
Успешно прошла обсуждение и принята за основу «Концепція гуманітарної політики Харківського регіону», которая была разработана под руководством доктора исторических наук, профессора Астаховой В. И.
К О Н Ц Е П Ц І Я ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ
ВСТУП Соціально-політичний контекст формування пріоритетів гуманітарної політики на Харківщини Концепція гуманітарної політики являє собою систему сучасних поглядів, принципів та пріоритетів в діяльності органів державної влади, спрямовану на забезпечення життєдіяльності Харківщини у відповідності з гуманітарними принципами державної стратегії розвитку України в сучасних умовах. Об’єктивними передумовами регіональної гуманітарної політики виступають структурна неоднорідність простору країни у природничо-географічному, ресурсному, економічному, соціальному, культурному, етнічному і політичному аспектах. Концепція покликана стати орієнтиром для органів державної влади Харківської області при вирішенні завдань узгодження загальнодержавних інтересів та інтересів громадян Харківщини, забезпечення їх конституційних прав. Гуманітарна сфера посідає важливе місце у державній регіональній політиці в ряду таких взаємопов’язаних елементів, як економічна, соціальна, науково-технічна, екологічна, демографічна і національна складові, та потребує особливих принципів, методів, форм роботи. Документи ЮНЕСКО звертають увагу на основні аспекти гуманітарної політики, серед яких – забезпечення здоров’я людей та тривалість їх життя, розвиток творчості, економічна підтримка культурної індустрії (видавничої справи, кінематографу, засобів масової інформації) та ефективний захист культурної спадщини – як матеріальної, так і духовної. На відміну від багатьох європейських країн, гуманітарна політика в Україні, і зокрема у Харківському регіоні, покликана не лише сприяти розвиткові науки, культури, освіти, охорони здоров’я, а й бути інструментом досягнення громадянської злагоди. Саме тоді, і лише тоді можливо повною мірою заявити про інтеграцію України в соціокультурний простір об’єднаної Європи. Пріоритети гуманітарної політики не повинні бути ідеологічно заангажованими і мають будуватися виключно на домінації прав людини і бачення майбутнього України як демократичної, правової, соціальної держави, основу якої складають інститути громадянського суспільства. Тому вирішення завдань цивілізаційної модернізації Харківського регіону стає можливим тільки за умов розвитку гуманітарної сфери. Саме політика в цьому напрямку у нових соціально-політичних умовах покликана сформувати горизонти майбутнього Харківщини і кожного громадянина. Харківський регіон, який є провідним промисловим, культурним і освітньо-науковим центром України, безумовно, займає виграшне положення при реалізації національного інноваційного сценарію: науково-технічний та індустріальний потенціал території може і повинен стати головним ресурсом її сталого розвитку, визначаючи перспективний соціально-економічний і культурний стан регіону. Наявність такого потенціалу об'єктивно складає одну з вирішальних переваг у процесі ринкової трансформації економіки і є одним з найбільш значущих факторів у виробленні та реалізації стратегічних гуманітарних орієнтирів регіонального розвитку. Враховуючи географічну і ментальну близькість Харківщини до Росії, особливістю гуманітарної політики регіону має бути діалог культур двох слов’янських народів. Фундаментальними принципами такого діалогу виступають: гуманістичні ідеали і цінності, толерантність і взаємна відповідальність. ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ РОЗВИТКУ ГУМАНІТАРНОЇ СФЕРИ Гуманітарна політика повинна бути спрямована на формування, ініціативи і відповідальності особистості, відродження національного, культурного фундаменту суспільства. Її основним вектором є духовний розвиток суспільства, підвищення його морального стану і здоров’я. Тому пріоритетною метою регіональної гуманітарної політики є створення у Харківському регіоні умов для розвитку його людського потенціалу завдяки рівному доступу всіх громадян до якісної освіти, розвитку фізичної культури, спорту, культури, мистецтва та туризму, забезпеченню права громадян на якісну та об’єктивну інформацію, задоволенню мовних і освітньо-культурних потреб, зміцненню атмосфери толерантності та міжнаціонального миру в регіоні. Досягнення цієї мети забезпечується у ході виконання наступних завдань: 1) в галузі освіти: – підвищення якості освіти, модернізація змісту, методів, форм навчання і виховання, матеріально-технічної бази закладів та установ гуманітарної сфери, удосконалення системи контролю та оцінювання їх діяльності; – інтеграція освіти у європейський науково-освітній простір, зміцнення конкурентоспроможності регіону за рахунок підвищення ефективності використання його науково-технічного та інноваційного потенціалу; – забезпечення розвитку мережі навчальних закладів з урахуванням потреб споживачів, суспільних запитів і державних вимог щодо неперервної освіти; – забезпечення рівного доступу до здобуття дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти; – поглиблення сприятливих умов для підтримки та розвитку обдарованих дітей і молоді; – створення умов для реалізації інтелектуального потенціалу працівників гуманітарної сфери, учнівської та студентської молоді; – створення відповідних умов для підтримки людей з особливими потребами; – кардинальне реформування професійно-технічної освіти; залучення підприємницьких структур до її розвитку, утворення спільно з виробництвом інноваційної експериментально-навчальної бази.
2) в галузі науки: – популяризація наукової діяльності; збереження мережі та підвищення ефективності наукових шкіл, повернення престижу наукової діяльності; – створення умов для реалізації наукового потенціалу та адаптації науковців до ринкових умов; – забезпечення інтеграції освіти, науки та виробництва у вирішенні пріоритетних завдань гуманітарної сфери; створення регіональної інноваційної системи такої взаємодії в Харківській області; – підвищення ефективності наукової діяльності, утворення наукової інноваційної інфраструктури області; – розробка і реалізація цільових науково-дослідницьких програм з актуальних проблем гуманітарних наук; – створення умов для ефективної професійної діяльності, постійного духовного самовдосконалення наукових працівників, забезпечення їх високого соціального статусу в суспільстві;
3) в сфері охорони здоров’я: – створення доступного та ефективного ринку послуг для оздоровлення та відпочинку мешканців регіону; – впровадження принципів здорового способу життя громадян, особливо – в молодіжне середовище; – запровадження доступних, якісних та різноманітних форм оздоровчих, реабілітаційних, фізкультурно-масових заходів для різних груп населення; – розвиток мережі гендерних ресурсних центрів, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, попередження насильства у сім’ї; – створення умов для зміцнення фізичного та психічного здоров’я молоді; – збереження та подальше розширення мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл, сприяння створенню у всіх районах і містах спортивних клубів, оздоровчих центрів для надання доступних фізкультурно-оздоровчих послуг; – забезпечення права кожної людини, незалежно від соціального статусу і місця проживання, на якісну медичну допомогу, здійснення практичних і рішучих кроків для забезпечення якісної та доступної медичної допомоги населенню;
4) в соціальній сфері: – всебічне зміцнення правових, моральних та матеріальних засад сімейного життя; – сприяння соціальній адаптації осіб з обмеженими можливостями здоров’я, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; – поширення сімейних форм виховання: усиновлення, встановлення опіки та піклування; – забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації працівників гуманітарної сфери, підвищення їх соціального статусу, професійного та загальнокультурного рівня, фахової майстерності; – реалізація державної молодіжної політики, забезпечення рівних прав у працевлаштуванні, в отриманні житла, створення оптимальних умов для творчої самореалізації особистості; – забезпечення правового захисту жертв торгівлі людьми, підвищення інформованості широких кіл громадськості щодо можливостей легального працевлаштування за кордоном та легальної міграції;
5) в сфері культури та суспільних відносин: – забезпечення ефективної взаємодії між органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями та рухами в реалізації гуманітарної політики; – розвиток міжнародного та міжрегіонального партнерства в гуманітарній та соціокультурній сфері; – підвищення інтелектуального та культурного рівнів мешканців Харківщини, забезпечення умов для збереження міжнаціональної злагоди та порозуміння в суспільстві; – збагачення історико-культурного надбання, активізація туристичної діяльності; – розвиток інформаційного простору Харківської області, забезпечення свободи слова; – створення умов для гармонізації мовних відносин, вільного розвитку державної мови та мов національних меншин; забезпечення реалізації культурно-мовних прав громадян відповідно до європейських стандартів прав людини; – розвиток партнерських відносин між органами влади в регіоні та інститутами громадянського суспільства із метою реалізації соціальних, культурних, науково-дослідницьких, освітніх, інформаційно-дослідницьких та інших проектів; – розширення контактів по лінії громадських організацій Харківщини і Бєлгородщини, включаючи етнокультурні об’єднання, молодіжні організації, наукові товариства і творчі союзи; – задовільнення потреб населення в культурних послугах і товарах, в істотному підвищенні якості дозвілля; – використання мовно-культурного різноманіття української нації як потенціалу її розвитку, активізація міжкультурного діалогу в регіоні; – розбудова та модернізація культурно-мистецької інфраструктури, розвиток професійного та аматорського мистецтва; – забезпечення рівного доступу громадян до культурних надбань, особливо для сільського населення; забезпечення повноцінного функціонування закладів культури, відродження культурних і просвітницьких традицій у сільській місцевості.
ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ
1. Об’єднання зусиль держави і суспільства, науковців-гуманітаріїв, політичних діячів і діячів у галузі культури для досягнення національної злагоди і укріплення взаєморозуміння між людьми різних національностей і віросповідань. 2. Реалізація інтересів мешканців регіону на основі врахування традиційних форм їх трудової діяльності, єдності економічного, інформаційного і культурно-освітнього простору. 3. Збереження історичної спадщини і подальший розвиток національної самобутності та традицій взаємодії слов’янських та інших народів, створення в суспільстві атмосфери поваги до їх культурних цінностей. 4. Укріплення і удосконалення загальноосвітньої школи як інструмента збереження і розвитку культури і мови свого народу, виховання поваги до культури, історії, мови інших народів, до світових культурних цінностей. 5. Модернізація освіти для приведення її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя; цілеспрямована орієнтація на задоволення запитів жителів Харківщини у якісній та доступній освіті. 6. Рівність прав і свобод людини незалежно від національності, мови, ставлення до релігії, приналежності до соціальних груп і громадських об’єднань. 7. Урахування територіального положення Харківського регіону як провідного освітньо-наукового і промислового центру України, одного з головних ресурсів її сталого розвитку. 8. Опора на сучасну культуру як на ключовий елемент суспільного, гуманітарного розвитку, завдяки якому члени суспільства мають змогу реалізувати свій творчий потенціал, долучитись до всього духовного і художнього багатства світової цивілізації, зберігати і збагачувати власну історико-культурну спадщину в усьому її різноманітті. 9. Обумовленість успішної модернізації в освітній, науковій галузях, у сфері охорони здоров’я та спорту фінансово-економічною стабільністю в Україні, рівномірністю бюджетних витрат в Харківському регіоні, забезпеченістю населення мережею освітніх, наукових, оздоровчих закладів, фізкультурно-спортивними об’єктами, необхідним обладнанням. 10. Орієнтація на розв’язання перспективних завдань освіти, науки, розвиток інноваційних технологій; створення умов для „освіти упродовж усього життя”, вільний вибір місця, форм і термінів навчання. 11. Комплектування місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування високопрофесійними та кваліфікованими кадрами, здатними забезпечити сталий соціально-економічний розвиток регіону, надавати якісні управлінські послуги населенню.
ПРІОРИТЕТИ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ В РЕГІОНІ
1. Забезпечення гуманітарної безпеки суспільства. Сприяння розвитку науки, освіти, науки, культури, охорони здоров’я та спорту. 2. Духовний розвиток суспільства, поліпшення його морального стану (здоров’я, право, релігія та ін.). Утвердження здорового способу життя громадян. 3. Підвищення ролі громадських організацій в реалізації принципів регіональної гуманітарної політики. 4. Забезпечення громадянського миру і взаєморозуміння. 5. Поглиблення міжкультурного діалогу та взаємодії з російськими культурно-освітніми та науковими центрами. Збагачення історико-культурної спадщини братських народів Росії, України і Бєларусі. 6. Активізація інтеграційних процесів в європейський культурний простір. 7. Удосконалення молодіжної політики. Розвиток студентського самоврядування. СУБ’ЄКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ У РЕГІОНІ Для успішної реалізації гуманітарної політики в Харківському регіоні необхідно об’єднати зусилля органів державної влади і громадськості у вирішенні найважливіших питань гуманітарного розвитку, впровадження системних реформ, дотримання прав і свобод людини в гуманітарній сфері. Нагальною потребою є створення дієвого механізму напрацювання і реалізації рекомендацій з питань гуманітарної політики в регіоні провідних вчених, діячів освіти, культури, охорони здоров’я, представників засобів масової інформації, громадських організацій. Суб’єктами реалізації гуманітарної політики в Харківському регіоні являються: 1. Харківська обласна державна адміністрація у складі її управлінь. 2. Районні державні адміністрації, виконавчі комітети міст обласного значення, міські ради. 3. Громадські організації, молодіжні рухи та органи місцевого самоврядування.
Головні об’єкти гуманітарного впливу.
1. Освіта (дошкільна, загальна середня, позашкільна, професійно-технічна, вища).
Формування доступної та якісної системи освіти, що відповідає вимогам суспільства, запитам особистості, потребам держави та регіону. Створення умов для особистісного розвитку суб’єктів навчально-виховного процесу, модернізація змісту, методів, форм навчання і виховання, удосконалення системи контролю та оцінювання. Інтеграція освіти у європейській науково-освітній простір, зміцнення конкурентоспроможності регіону за рахунок підвищення ефективності використання його науково-технічного та інноваційного потенціалу. Активізація інноваційних процесів в освітній і науково-технічний сферах Харківського регіону. Створення умов для індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до фахових уподобань та рівня професійної підготовки. Створення належних умов для нарощування освітнього потенціалу України, забезпечення широкого доступу талановитої молоді до нових знань незалежно від місця проживання, майнового стану та фінансових можливостей батьків. Кардинальне реформування професійно-технічної освіти; залучення підприємницьких структур до розвитку спільно з виробництвом експериментально-навчальної бази.
2. Наука
Підвищення ефективності наукової діяльності, поширення мережі інноваційної інфраструктури області. Збереження мережі та підвищення ефективності наукових шкіл, повернення престижу наукової діяльності. Створення умов для реалізації наукового потенціалу та адаптації до умов ринкової економіки. Збереження традицій співпраці молодих та видатних науковців як механізму передачі знань, залучення до наукової діяльності обдарованої молоді. Розробка і реалізація цільових науково-дослідницьких програм з актуальних проблем гуманітарних наук. Моніторинг стану гуманітарної політики в регіоні, розробка рекомендацій та пропозицій по її удосконаленню.
3. Забезпечення прав осіб з особливими потребами
Соціально-правовий захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Поширення сімейних форм виховання: усиновлення, встановлення опіки та піклування, створення дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. Оптимізація мережі різних типів закладів освіти інтернатного типу. Створення умов для успішної соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими потребами. Здійснення умов для якісного психолого-медико-педагогічного супроводу, адаптації, реабілітації та інтеграції в суспільство осіб з обмеженими можливостями. Підвищення ефективності роботи з обдарованими дітьми, розвиток їхньої креативності та інноваційного мислення.
4. Культура, мистецтво, туризм
Забезпечення гуманітарної безпеки особистості і збереження самобутності народу в умовах руйнування традиційних культурних норм і цінностей завдяки світоглядно-ціннісній орієнтації на консолідацію суспільства. Розвиток співробітництва по реалізації міждержавних цільових програм і проектів в гуманітарній сфері, удосконалення механізмів поширення зв’язків між Харківщиною і Бєлгородщиною у сфері освіти, науки, культури, спорту і туризму. Розвиток партнерських відносин між органами влади в регіоні та інститутами громадянського суспільства. Із метою реалізації соціальних, культурних, науково-дослідницьких, освітніх, інформаційно-дослідницьких та інших проектів. Розширення контактів по лінії громадських організацій Харківщини і Бєлгородщини, включаючи етнокультурні об’єднання, молодіжні організації, наукові товариства і творчі союзи. Задоволення потреб населення в культурних послугах і товарах, в істотному підвищення якості дозвілля. Використання мовно-культурного різноманіття української нації як потенціалу її розвитку, активізація між культурного діалогу, застосування широкої культурної автономії регіонів із правом визначати власну культурну політику, забезпечити збереження в Україні міжетнічного і міжконфесійного миру. Збереження та актуалізація національної культурно-історичної спадщини, збереження історичного середовища Харкова. Розбудова та модернізація культурно-мистецької інфраструктури, розвиток професійного та аматорського мистецтва. Забезпечення рівного доступу громадян до культурних надбань, особливо для сільського населення; забезпечення повноцінного функціонування закладів культури, відродження культурних і просвітницьких традицій у сільській місцевості. Активізація розбудови туристичної сфери в регіоні, створення конкурентноспроможного туристичного продукту. Розвиток вітчизняного медіа простору, що пов’язано з плюралізмом засобів масової інформації і безумовним забезпеченням права людини та вільне висловлення думки. Забезпечення свободи ЗМІ, підтримка високих стандартів журналістської діяльності; розвиток суспільного радіо і телебачення як суттєвого кроку до збалансованості, об’єктивності засобів масової інформації. Поширення можливостей громадян області в отриманні права на доступ до якісної, виваженої, об’єктивної інформації.
5. Сім’я і молодь
Реалізація державної молодіжної політики, забезпечення рівного доступу кожної молодої людини до освіти, рівних прав у працевлаштуванні, забезпеченні житлом, а також можливостей творчої самореалізації тощо. Зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей шляхом належної організації оздоровлення та відпочинку. Зміцнення правових, моральних та матеріальних засад сімейного життя, формування позитивного ставлення громадян до утворення сім’ї та збереження її кращих традицій. Всебічне сприяння працевлаштуванню молоді, забезпечення молоді першим робочим місцем та вторинною зайнятістю. Патріотичне виховання молоді, підтримка молодіжного руху, розвиток студентського самоврядування. Впровадження принципів здорового способу життя в молодіжне середовище. Розвиток мережі тендерних ресурсних центрів, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, попередження насильства у сім’ї. Забезпечення правового захисту жертв торгівлі людьми, підвищення інформованості широких кіл громадськості щодо можливостей легального працевлаштування за кордоном та легальної міграції.
6. Фізична культура
Запровадження доступних, якісних та різноманітних форм оздоровчих, реабілітаційних фізкультурно-масових заходів для різних груп населення. Збереження та подальше розширення мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл, сприяння створенню у всіх районах і містах спортивних клубів, оздоровчих центрів для надання доступних фізкультурно-оздоровчих послуг. Забезпечення права кожна людина, незалежно від соціального статусу і місця проживання, на якісну медичну допомогу, здійснення практичних і рішучих кроків для забезпечення якісної та доступної медичної допомоги населенню. Формування та утвердження здорового способу життя, запровадження страхової медицини, відновлення профілактичної медицини, ефективний державний контроль за якістю ліків.
7. Кадри
Підбір, розстановка і виховання керівних кадрів в умовах реформування гуманітарної сфери Харківського регіону. Створення умов для ефективної професійної діяльності, постійного духовного самоврядування працівників, забезпечення їх високого соціального статусу в суспільстві, піднесення престижу праці в гуманітарній сфері. Оновлення та поглиблення державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування знань і вмінь, оволодіння навичками ефективного вирішення завдань професійної діяльності на державній службі, службі в органах місцевого самоврядування, створення умов для постійного удосконалення фахової кваліфікації. Реалізація на обласному рівні державної політики в галузі підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування згідно з європейськими стандартами. Забезпечення стратегічної та інноваційної діяльності керівних кадрів у гуманітарній сфері. Підготовка резерву кадрів, поєднання галузевих вимог щодо розвитку кадрового потенціалу з потребою відтворення і збереження загальнолюдських цінностей. Підвищення авторитету педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх соціальний захист. Задоволення потреб працівників гуманітарної сфери Харківщини у професійному зростанні шляхом створення умов для вибору форм і змісту навчання. Гуманізація соціальних умов повсякденного життя працівників гуманітарної сфери, розвиток інформаційно-комунікативних стратегій.
Матеріал підготовлений: Д.і.н. проф. Астаховою В. І. Д.і.н. проф. Астаховою К. В. Д.філос.н. проф. Подольською Є. А. 18.11.2011 |